Кожна людина, якій доводилося щось фарбувати, стикалася з певними проблемами. Фарбування вимагає акуратності, супроводжується різкими запахами, а після виконання робіт залишається чимало відходів. Якщо йдеться про фарбування металу, то в домашніх умовах і традиційними фарбами його не завжди можна виконати з належною якістю. Тому варто розібратися, чим хороше порошкове фарбування, у чому його переваги та які має недоліки.

Що таке порошкове фарбування?

Порошкове покриття на поверхні виробу створюють шляхом напилення та спікання. Для цього застосовують спеціальне обладнання:

  • Камеру нанесення, де порошок з’єднують із поверхнею виробу (електростатичне, трібостатичне, газополум’яне розпилення або занурення у псевдозріджену порошкову фарбу);
  • Піч полімеризації, де нанесений порошок нагрівають для полімеризації, потім дають затвердіти й охолонути.

У процесі оплавлення сипкий порошок стає в’язко-текучим, вбирається в поверхню виробу. Утворюється тонкий, щільний і однорідний захисний шар із мінімальною кількістю бульбашок повітря.

Сфера застосування обмежена матеріалами, що витримують температуру 150–230 °C: метали, кераміка, МДФ, скло, стінові матеріали.

Чим відрізняється порошкове фарбування від звичайного


ТОП-10 відмінностей:

  • Не використовуються органічні розчинники — фарбу не треба розводити.
  • Наноситься особливим способом — розпилення в камері (електростатичне або газополум’яне).
  • Полімеризація відбувається в спеціальній печі.
  • Для схоплювання потрібна витримка при високій температурі.
  • Немає потреби довго сушити шар.
  • Ймовірність дефектів мінімальна.
  • Відсутні відходи та залишки.
  • Міцність та естетика зберігаються довго.
  • Без шкоди для екології.
  • Безпечне для здоров’я працівників.

Спільне зі звичайним фарбуванням — підготовка поверхні.

Як виконується порошкове фарбування металевих конструкцій


На підготовчому етапі поверхні очищають, знежирюють і ґрунтують. Наступні процедури демонструють відмінність порошкового фарбування.

Необхідне обладнання:

  • Камера нанесення з вентиляцією, подавальником, розпилювачем, віброситом і рекуператором;
  • Компресор для подачі стисненого повітря;
  • Піч полімеризації;
  • Транспортна система для переміщення виробу;
  • Контрольно-вимірювальні прилади: адгезіометр, термограф, товщиномір.

Порошок сортують за розміром частинок. Виріб поміщають у камеру, де напилюють шар порошку. Система рекуперації повертає неприкріплені частинки назад. У печі виріб нагрівають, витримують при заданій температурі, потім охолоджують на повітрі.

Порошкове фарбування: плюси та мінуси


Переваги

Переваги проявляються в логістиці, безпеці, економії, екологічності, санітарії та функціональності.

Логістика

  • Для зберігання потрібно мало місця;
  • Головне — захист від вологи;
  • Перевезення не вимагає великого транспорту.

Безпека та санітарія

  • Лінії компактні, працівники не контактують із токсичними речовинами;
  • Відходів практично немає;
  • Дотримуються санітарні норми України.

Екологія

  • Не забруднює природу;
  • Мінімум запаху та виділення летких речовин;
  • Низький ризик займання та вибуху.

Функціональність та економіка

  • Автоматизація знижує витрати на обслуговування та персонал;
  • Покриття довговічне й естетичне;
  • Витрати окупаються з часом.

Недоліки

  • Не всі матеріали підходять;
  • Потрібне спеціалізоване обладнання;
  • Неможливо локально підфарбувати ділянки;
  • Висока початкова вартість.

Як недоліки перекриваються перевагами

Порошкове фарбування дисків виправдовує витрати: міцне покриття товщиною 150–200 мкм захищає від механічних впливів і корозії, менше забруднюється, легко очищається.

Порівняння порошкового та традиційного фарбування

Порошкове фарбування перевершує за функціональністю, безпекою, економією часу й праці, екологічністю. Традиційне простіше й ширше застосовується, але результат менш довговічний та естетичний.

Вам також буде цікаво:

massengersvibertelegramphonephone